Адреса

Україна, 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 13
тел./факс (0432) 35-23-92, e-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
гаряча лінія: 61-16-02

Веб представництва

 

 fgy674gu 1

NUWGP

ПывденноБузьке - копия

 

     24.10.2014 року в м. Вінниці відбулося завершення українсько-шведського проекту шляхом презентації Плану управління річковим басейном Південного Бугу. Цей проект був спрямований на посилення ролі басейнового принципу управління водними ресурсами. Особливістю Плану є те, що його розроблено відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС, що підтверджено шведською стороною проекту.

     Реалізація таких проектів є дуже актуальною для нашої держави, а наявність такого План управління є вагомим внеском у реалізацію Угоди про асоціацію Україна-ЄС у сфері навколишнього середовища.

     План управління розроблявся фахівцями Держводагентства України та БУВР Південного Бугу із залученням водогосподарських організацій басейну, науковців (докторів, кандидатів наук) та експертів з м. Києва і м. Вінниці. Керівник проекту – Анна Петерс, яка предстваляла Шведське Агентство з охорони довкілля (SEPA).

     Проведено аналіз стану басейну Південного Бугу. Визначені специфіка річкового басейну та головні водно-екологічні проблеми. Проведена типологія та ідентифікація поверхневих водних тіл. Встановлені референційні значення біологічних показників для різних ділянок річки від витоку до гирла. Здійснено оцінку екологічного та хімічного статусу руслової частини Південного Бугу. Результати проведеної оцінки дозволили розробити першочергову програму заходів з оздоровлення річки.

     В засіданні взяли участь члени Басейнової Ради Південного Бугу від Вінницької області, члени науково-технічної ради, представники Держводагентства, робоча група, науковці, громадські організації та ЗМІ. Під час презентації було проведено Skype-конференцію з керівником проекту Анною Петерс. Усім учасникам засідання надано примірники Плану управління річковим басейном Південного Бугу, який має статус наукового видання.

     Засідання висвітлювалось Вінницьким державним телебаченням в екологічній програмі «Екосвіт».

20141024-IMG 1857 20141024-IMG 1864 

20141024-IMG 1880 20141024-IMG 1892

 


 

 

В рамках спільного українсько-шведського проекту «Інституційне посилення басейнового управління річкою України (на прикладі Південного Бугу)» 09.10.2013 р. у м. Києві відбувся заключний семінар з представлення індикативного Плану управління басейном Південного Бугу та відповідної програми заходів, розроблених згідно вимог Водної Рамкової Директиви ЄС.

 

План управління річковим басейном Південного Бугу

 

 Мета

 

За радянських часів Україна була визнаним авторитетом у розробці адміністративних (обласних) схем комплексного використання і охорони водних ресурсів, проте кінцеві цілі схем і планів кардинально відрізняються. Результатом розробки схем були водогосподарські баланси, які мали встановити чи достатньо у маловодний рік наявних водних ресурсів для забезпечення потреб всіх водокористувачів і якщо ні – запропонувати заходи з покриття водного дефіциту, зокрема, дороговартісним будівництвом нових водосховищ і ставків. На відміну від обласних схем, Плани управління річковими басейнами мають на меті досягнення конкретними водними об’єктами щонайменше «доброго» статусу вод завдяки визначенню та поетапному впровадженню необхідних заходів для кожного річкового басейну.

 

Діючий Водний кодекс та Закон України від 24.05.2012 р. № 4836 «Про Загальнодержавну цільову програму розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року» передбачають управління водними ресурсами за басейновим принципом і розробку Планів управління річковими басейнами, але механізм їх впровадження досі не визначений національним законодавством України. 

При цьому, розробку таких Планів вимагатиме адаптація національного законодавства до законодавства Євросоюзу. Міністерством екології та природних ресурсів України 26.12.2011 р. видано наказ № 571 «Щодо підготовки Базового плану адаптації екологічного законодавства України до законодавства Європейського Союзу (юридичні аспекти)». План адаптації включає в себе 6 Директив ЄС у галузі «Якість води та управління водними ресурсами, включно з морським середовищем», у т. ч. і ВРД. Термін адаптації – 10 років від дати набуття чинності Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Як відомо, підписання Угоди заплановано уже на листопад 2013 року. 

Тому, починаючи з 2010 р. Басейнове управління спільно з Шведським агентством охорони довкілля із залученням водогосподарських організацій басейну і експертів розробляло індикативний План управління басейном Південного Бугу відповідно до вимог Водна Рамкова Директива ЄС. 

Водна Рамкова Директива (ВРД) набула чинності 22 грудня 2000 року. Вона встановлює рамки для дій Європейського Співтовариства у сфері водної політики щодо захисту всіх категорій вод, включаючи поверхневі води суходолу, транзитні і прибережні, а також підземні води. 

Основний принцип даної Директиви – забруднювач платить. Її головною (стратегічною) екологічною ціллю є запобігання погіршенню стану всіх вод з метою досягнення ними доброго екологічного статусу, а якщо об’єкт істотно змінений, то доброго екологічного потенціалу. Для поверхневих вод добрий стан визначається добрим екологічним і хімічним статусом.

 

Важливим інструментом досягнення екологічних цілей є саме План управління для кожного річкового басейну. В ньому визначаються головні водно-екологічні проблеми та оцінюється екологічний і хімічний статус або потенціал.

 

План управління річковим басейном Південного Бугу розробляється на інтегрованій моделі управління водними ресурсами. Тобто це процес, що сприяє скоординованому управлінню водними (поверхневими і підземними),  земельними і пов’язаними з ними ресурсами для того, щоб максимально підвищити економічний і соціальний добробут людей, що проживають у цьому річковому басейні, у спосіб, який не завдасть шкоди збалансованості життєво важливих екосистем. Тому План управління річковим басейном є комплексним документом управління та сталого розвитку відповідної території.

 

Структура

 

Відповідно до вимог ВРД План управління повинен включати в себе:

 

- аналіз стану річкового басейну;

 

- економічний аналіз використання вод;

 

- програму заходів;

 

- консультації з усіма зацікавленими сторонами (мають бути проведені після розробки аналізу стану басейну та програми заходів);

 

- інформацію про компетентний орган управління річковим басейном.

 

Дотримуючись вимог ВРД, а також враховуючи наявність необхідної інформації та даних по басейну Південного Бугу, протягом 2011-2013 рр. були розроблені дві частини Плану управління басейну Південного Бугу:

 

1. Аналіз стану річкового басейну.

 

2. Програма заходів.

 

АНАЛІЗ СТАНУ БАСЕЙНУ ПІВДЕННОГО БУГУ включає в себе:

 

1. Характеристика річкового басейну Південного Бугу

 

1.1 Опис річкового басейну (визначення району річкового басейну, рельєф, геологія і гідрогеологія, ґрунти, рослинність, клімат, гідрологічний режим, специфіка річкового басейну)

 

1.2 Типологія та ідентифікація поверхневих водних тіл (загальні положення і схема типології водних тіл басейну). Всього в басейні визначено 105 водних тіл. Для кожного з цих водних тіл слід провести оцінку його екологічного і хімічного статусу. В рамках даного Плану була проведена детальна оцінка екологічного і хімічного статусу 15 водних тіл, розташованих безпосередньо на руслі Південного Бугу.

 

2. Головні водно-екологічні проблеми поверхневих вод (істотні тиски). В басейні Південного Бугу головними визначені наступні проблеми:  забруднення поживними та органічними речовинами, гідроморфологічні зміни (порушення вільної течії річок та безперешкодної міграції водних живих ресурсів; спрямлення русла, гідрологічні зміни (водозабори)) та забруднення пріоритетними речовинами).

 

3. Реєстр об’єктів, що охороняються, включає в себе переліки територій природно-заповідного фонду, водно-болотних угідь міжнародного значення (Рамсарські сайти) та заборів поверхневих і підземних вод для питного водоспоживання.

 

4. Мережа моніторингу, екологічний статус/ потенціал та хімічний статус поверхневих вод.

 

5. Екологічні цілі та винятки.

 

Перш за все, ПРОГРАМА ЗАХОДІВ повинна бути спрямована на досягнення протягом 15 років стратегічних цілей. Для її розробки необхідно мати об’єктивну інформацію щодо статусу вод, врахувати басейнову специфіку, оцінити ефективність запропонованих заходів. Але в ході розробки Плану постали такі проблеми:

 

  1. На сьогодні не існує єдиної басейнової системи моніторингу поверхневих і підземних вод, що координує діяльність всіх суб’єктів державного моніторингу вод. Тому План управління не включає в себе підземні води.
  2. Для повної оцінки відсутні лабораторні можливості та недостатньо існуючих даних моніторингу.

 

Саме тому стало неможливим визначити причинно-наслідковий зв'язок і розробити програму заходів. Отож в рамках ПРОГРАМИ ЗАХОДІВ передбачається реорганізація системи моніторингу поверхневих вод відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС, а також збору та обміну даними з моніторингу, після виконання яких можна буде розробити План дій.

 

Реорганізована система моніторингу включатиме в себе гідрохімічний, гідробіологічний та гідроморфологічний моніторинги. Визначено створи моніторингу, параметри, умови, частоту та методи вимірювань, економічно обґрунтована кількість лабораторій, персоналу та обладнання, а також вартість впровадження нової системи моніторингу.

 

Використання у майбутньому

 

Які ж етапи реалізації Плану управління річковим басейном? Безпосередньо розробка Плану покладається на басейнові управління із залученням відповідних експертів. Розроблений План узгоджується із екологами, агрономами, лісниками, землевпорядниками, іншими зацікавленими сторонами. Після його узгодження та винесення на обговорення широкому загалу План управління повинен бути затверджений Басейновою Радою відповідного річкового басейну. Лише після цього він стає обов’язковим для виконання усіма місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, природо користувачами, експлуатаційними організаціями, місцевими жителями.

 

Варто зауважити, що басейн Південного Бугу є унікальним для України, адже він єдиний не транскордонний. Саме тому ми маємо відповідати за його стан цілком і повністю. Одночасно це є і перевагою, адже для здійснення інтегрованого управління водними ресурсами не потрібне узгодження законодавства декількох країн, а лише узгодження регіональних планів розвитку сусідніх адміністративних областей.

 

Якщо у листопаді цього року буде підписана Угода про Асоціацію України з ЄС, реалізація положень Водної Рамкової Директиви ЄС, зокрема розробка і впровадження Планів управління річковим басейном стане обов’язковим для кожного з 9 виділених в Україні річкових басейнів. І розроблений протягом 2009-2013 років План управління басейном Південного Бугу і відповідна програма заходів, створюють підґрунтя для того, щоб басейн Південного Бугу був одним з передових у цьому процесі і ці положення реалізувалися.

 

 


 

Аналітична інформація

про реалізацію протягом 2009-2012 рр. українсько-шведського проекту «Інституційне посилення басейнового управління річкою України»

За підтримки Шведського Агентства з охорони довкілля (Swedish EPA)  спільно з БУВР Південного Бугу виконується проект «Інституційне посилення басейнового управління річкою України». Реалізація проекту передбачає розробку елементів Плану управління річковим басейном Південного Бугу відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС (ВРД). Основними завданнями проекту є:

  1. Здійснення порівняльного аналізу водного законодавства України із законодавством ЄС;
  2. Розроблення українських інструментів для інтегрованого управління водними ресурсами;
  3. Навчання групи фахівців БУВР р. Південний Буг з питань інтегрованого управління водними ресурсами;
  4. Залучення зацікавлених сторін  і громадськості до розробки Плану управління р. Південний Буг.

Офіційна презентація проекту відбулася 14-15 травня 2009 р. у м.Вінниця.

На першому етапі в рамках навчальних семінарів здійснювалася  підготовка спеціалістів водогосподарських організацій питанням впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами. До семінарів запрошувалися спеціалісти Держводгоспу, Мінприроди України та експерти.

В рамках проекту у вересні 2009 року Шведським Агентством був організований навчальний тур для українських спеціалістів з метою ознайомлення з управлінням водними ресурсами в Швеції. Робота над проектом продовжилась у жовтні 2010 р. шляхом створення робочих груп:

-       з виявлення небезпечних точкових та дифузних джерел забруднення і визначення відповідних заходів;

-       з типології та ідентифікації водних об’єктів;

-       із встановлення референційних умов та розробки відповідних критеріїв якості води на основі біологічної класифікації.

Результатами роботи цих груп стали матеріали досліджень аналізу стану річкового басейну Південного Бугу, які послужили основою для подальшої розробки елементів Плану управління басейном Південного Бугу. У 2011 році проведено 5 спільних тренінг-семінарів. Протягом 2011-2012 р. проведена робота по написанню деяких розділів Плану управління басейном Південного Бугу:

 Загальний опис характеристик району управління річковим басейном

-       типологія водних об'єктів у відповідності до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС, з визначенням меж і місця розташування поверхневих водних об'єктів та опису методології;

-       референційні умови для типів поверхневих водних об’єктів русла р.Південний Буг за гідробіологічними показниками і N заг. та P заг.

Перелік значних тисків і впливу діяльності людини на стан поверхневих і підземних вод

Реєстр об’єктів, що охороняються

-       охоронні зони питних водозаборів (розробка карт водозаборів, з яких забирається  більше 50 м3/добу).

-       Перелік територій природно-заповідного фонду

-       Водно-болотні угіддя міжнародного значення (Рамсарські сайти) – встановлено, що на кінець 2012 року в Україні список водно-болотних угідь міжнародного значення включає 52 угіддя (сайтів), жодне з яких не розташоване в басейні р. Південний Буг.

Програма моніторингу для оцінки стану водних тіл

-       проведено додаткові цикли відборів проб води та їх аналізу за показниками азоту та фосфору загальному для всього басейну. Відмічено  високий ступінь збігу українських та шведських результатів  аналізів. Отримані дані слугуватимуть основою бази даних з оцінки стану водних об’єктів за хімічними показниками та використовуватимуться для реалізації заходів для досягнення відповідних екологічних цілей.

Звіт «Дослідницький моніторинг з виявлення пріоритетних речовин-забрудників у басейні Південного Бугу»

-       Влітку 2012 р. був проведений перший одноразовий скринінг пріоритетних речовин у 10 створах на Південному Бузі відповідно до Директиви ЄС 2008/105/EC від 16.12.2008 р. по стандартам екологічної якості у сфері водної політики. У поверхневих водах Південного Бугу виявлено 7 із 33 пріоритетних речовин. Але виявлені концентрації не перевищують допустимих для України норм.

Результати оцінки екологічного стану руслової частини р.Південний Буг

-       Інститутом гідробіології НАН України здійснено оцінку екологічного стану руслової частини р.Південний Буг у відповідності до вимог ВРД (див. табл.). В ході наукових досліджень проведено апробацію методології «Класифікація якості ріки та біорізноманіття» (RQBA) в умовах Південного Бугу. Встановлені референційні значення біологічних показників для різних ділянок річки від витоку до гирла. Здійснено визначення у воді вмісту загального азоту і фосфору, встановлені фонові значення цих показників, описано гідрохімічний режим та особливості структури біотичних угрупувань русла. Результати проведеної оцінки дозволяють зробити рекомендації по оздоровленню річки.

Результати досліджень по типології, оцінки екологічного стану і дослідницького моніторингу видано окремими буклетами в кольоровому варіанті і надані для ознайомлення в Держводагентство. Наразі готуються розділи щодо програми заходів.

В рамках проекту очікується здійснення аналізу відповідності чинного водного законодавства України законодавству ЄС; розробка рекомендації щодо впровадження інструментів управління водними ресурсами, що базуються на інтегрованих підходах, ознайомлення з методикою визначення тисків на якість водних об’єктів за рахунок точкових та дифузних джерел забруднення, розробка бази даних з окремих компонентів. Завершення проекту за пропозицією шведської сторони планується у IV кварталі 2013 року.   

Оцінка екологічного стану руслової частини р.Південний Буг

(Інститут гідробіології НАН України, 2011-2012 рр.)

Станції

Клас якості

за польовими протоколами

Екологічний статус

за таблицями RQBA

Вище м. Хмельницький

3

3

Нижче м. Хмельницький

4

5

Вище м. Хмільник

4

4

м. Хмільник

3

3

Нижче м. Хмільник

2

3

Вище м. Вінниця, с. Гущинці

2

3

Вище м. Вінниця,  с. Лаврівка

2

2

Нижче м. Винниця с. Селище

3

4

м. Брацлав

3

3

Ладижинське в-ще

3

2

Нижче Ладижинського в-ща

2

3

м. Саврань

2

2

с. Мигія

1

1

м. Южноукраїнськ

2

3

Нижній б’єф Олександpівського в-ща

3

4

с. Нова Одеса

3

3

Гирлова ділянка с. Радсад

3

3